«біль | лють | страждання | безумство | страх | смерть»

тривале уявляння гори

як сильно болять очі

і якщо світ такий різноманітний

чому тобі відкрито лише одне й те ж

.

спалахи й затемнення

в полі зору

колодязь

розкритий

на світанку мови

лють

найчистіше висловлювана

реальність

.

тиждень за тижнем

минає те про що можна

говорити

мова утоншується до невимовного

життя є загорнутою раною

яка розгортається

.

звуки ключів та взуття в коридорі

не дають зрозуміти того що в тобі

що ти відчуваєш

одне із слів засвічених випадково

сіріє як цукор у ложці

прикладеній до поверхні чаю

вулиця в вікні залишається вікном

безумство — панування уривчастого

ось турнік і він прекрасний

.

формалізація одкровення

від страху втекти

до страху не втекти

тороване ім'я

.

важка як зміна свідомості

малозначність

залишена просто перед тобою

підійди!

інерція

редукція

та інші форми смерті

не протистоять взагалі

нікому

.

чхати на написане це не я